Контрольований хаос або фактор слабкості українських спецслужб

Вибухи та пожежі на складах з боєприпасами, диверсії, теракти в центрі Києва… Все те, що здавалось чимось не реальним та екстраординарним ще декілька років тому. Стає абсолютно буденним та звичайним.

В суспільстві та керівних ланках держави, всі ці процеси пояснюються дуже просто – відлуння військових дій на Сході, зовнішня агресія, «руській мір». І насправді, з вказаними факторами не посперечаєшся.

Та чи вірним є підхід пошуку проблематики виключно у зовнішніх факторах? Лякає те, наскільки просто та безкарно проводяться вбивства людей та диверсії.

З’являється відчуття контрольованого хаосу, коли сила натиску є такою, як необхідно зовнішнім силам і при потребі може стати сильнішою, запустивши насправді руйнівні процеси в країні.

Постає логічне питання, чи можуть українські спецслужби адекватно реагувати та протидіяти сучасним викликам та загрозам? Або ж їх роль зводиться виключно до фіксації та рефлексій з приводу подій, що вже відбулися.

Реформування правоохоронних органів в Україні – гучний та розрекламований процес на який виділялися чималенькі гроші. На керівні посади призначалися навчені досвідом реформатори, приїздили закордонні інструктори.

Натомість, як і більшість гучних реформ постмайданівської влади, завершується все виключно зміною зовнішньої атрибутики, назв та кольорів. Заходячи в звичайне управління поліції (райвідділок), ви не побачите жодних реальних змін, окрім іншого форменого одягу та присутності нагрудних жетонів.

Як і раніше, головною рисою системи залишається радянський дует "фіксація та показники". Який успішно реалізується від рядового управління і до Президента, якому приносять успішні зведення з питань боротьби з корупцією. Яка справжня цінність вказаних зведень – питання риторичне.

І проблема тут не в тому, що всі правоохоронці погані та корумповані, як часто категорично подається у нашому суспільстві. В системі правоохоронних органів працюють сотні і тисячі справжніх професіоналів та патріотів, які присвячують свої життя – служінню нашій країні.

Служба тих же розвідників та контррозвідників є, в першу чергу, ідейною, бо немає таких грошей, за які б можна було купити життя людини, і не за гроші вони віддають більшу частину свого життя - службі. Віддають в збиток власним інтересам та родинам.

Корінь проблеми полягає у людях, що прийшли до влади після Майдану і для яких справжні зміни в силових структурах не потрібні та навіть шкідливі. Імітацією реформ вони прямо протидіють процесу реального перетворення країни. Банальним прикладом є склад керівників середніх ланок Служби Безпеки України, який відкриває очі на обсяги реального реформування. Більшість керівників департаментів, у тому числі Департаменту господарського забезпечення та тієї ж військової контррозвідки успішно працювали під керівництвом путінського ставленика – Якименка, який систематично руйнував СБУ.

Рамки в які «старе» керівництво ставить своїх підлеглих є головною відповіддю на причини їх незадовільної роботи, адже основним принципом діяльності з такими очільниками, є старе-добре обслуговування правлячого класу та боротьба з виникаючими для нього загрозами. В такій шкалі пріоритетів – інтереси країни відходять на друге місце. Повністю залежні від влади та керуємі в ручному режимі спецслужби, апріорі, не можуть працювати на повну силу. А такі цінні та перевірені роками кадри як Луценко та Галетей, що залучають працівників Управління Державної Охорони до обслуговування своїх ювілеїв, (https://www.radiosvoboda.org/a/28762074.html), навряд чи зрозуміють всю парадоксальність ситуації. Хотів би я подивитися на працівників ФБР чи ЦРУ у ролі обслуги на весіллі свого керівника.

Справжні спецслужби є імунітетом нації. Відсутність реального реформування, змін у керівному складі, довгострокової стратегії розвитку. Офіцери-розвідники з вищою освітою, що заробляють менше аніж патрульні поліцейські з 11 класами. Використання спецслужб у якості обслуговування інтересів правлячого класу та їх протидія одна одній в залежності від сфер впливу. Полковники СБУ при Якименку, що отримують генералів при Грицаку.

Все це призводить до критичної слабкості українського імунітету та пригнічують здатність силових структур України на адекватну реакцію та протидію сучасним викликам та контрольованому хаосу. Показують об’єктивну ціну реформ, які є лише тонкою тканиною з намальованими віконцями, що її обмотують навколо аварійної будівлі.

Нікітін Олексій

http://kiyinfo.com/kontrolovanyj-haos-abo-faktor-slabkosti-ukrayinskyh-spetssluzhb/